ἐπί epí (G1909)

власне, означає накладання (за часом, місцем, порядком тощо), як відношення розподілу (з родовим відмінком), тобто над, на тощо; спокою (з давальним відмінком) — біля, на тощо; напрямку (зі знахідним відмінком) — до, на тощо

первинний прийменник;