ἡσύχιος hēsýchios (G2272)

власне, той, хто зберігає своє місце (осілий), тобто (у похідному значенні) спокійний (незворушний, що не турбує інших)

подовжена форма складного слова, ймовірно від похідного від основи слова G1476 та, можливо, G2192;