πείθω peíthō (G3982)

переконувати (аргументом, істинним чи хибним); за аналогією, заспокоювати або примиряти (іншими чесними засобами); зворотно або пасивно, погоджуватися (з доказом чи авторитетом), покладатися (за внутрішньою впевненістю)

первинне дієслово;