σταυρός staurós (G4716)

кіл або стовп (поставлений вертикально), тобто, зокрема, стовп або хрест (як знаряддя страти); переносно — наражання на смерть, тобто самозречення; у похідному значенні — спокута Христова

від основи слова G2476;