בֵּן bên (H1121)

син (як продовжувач роду), у найширшому значенні (буквального і переносного споріднення, включно з онуком, підданим, народом, якістю чи станом тощо, (подібно до батька чи брата) тощо)

1) син, онук, дитина, член групи 1a) син, хлопчик (чоловіча дитина) 1b) онук 1c) діти (мн. - чоловічої та жіночої статі) 1d) юнак, молоді чоловіки (мн.) 1e) молодняк (тварин) 1f) сини (як характеристика), тобто сини беззаконня [про нечестивих людей] або сини Божі [про ангелів] 1g) народ (нації) (мн.) 1h) про неживі предмети, тобто іскри, зорі, стріли (переносно) 1i) член гільдії, ордену, класу

від בָּנָה (H1129);