בָּעַר bâʻar (H1197)

запалювати, тобто спалювати (вогнем або поїданням); ставати тупим (оскотинілим)

1) палити, спалювати, запалювати, бути запаленим 1a) (Qal) 1a1) починати горіти, запалюватися, почати палати 1a2) горіти, палати 1a3) горіти, спалювати 1a4) гнів Господній, гнів людський (переносно) 1b) (Piel) 1b1) запалювати, палити 1b2) спалювати, усувати (провину) (переносно) 1c) (Hiphil) 1c1) запалювати 1c2) спалювати дощенту 1c3) спалювати (знищувати) 1d) (Pual) горіти дієслово відіменникове 2) бути тупим, брутальним, диким 2a) (Qal) бути тупим, тупосердим, нетямущим 2b) (Niphal) бути тупим, тупосердим 2c) (Piel) годувати, пасти 2d) (Hiphil) спонукати пастися (віддавати на випас)

первісний корінь; також як відіменникове утворення від בַּעַר (H1198)