בָּקַק bâqaq (H1238)

виливати, тобто спустошувати; переносно — знелюднювати; за аналогією — розстелятися (як плодюча виноградна лоза)

1) спустошувати 1a) (Qal) 1a1) спустошувати, розоряти 1a2) робити марним (переносно) 1b) (Niphal) бути спустошеним 1c) (Polel) спустошувати, руйнувати

первісний корінь;