גַב gab (H1354)

спина (як округла); за аналогією — верх або край, опуклість (умбон), склепіння, дуга ока, укріплення тощо

1) опукла поверхня, спина 1a) спина (людини) 1b) пагорб (для незаконного культу) 1c) опуклість (випуклий виступ щита) 1d) укріплення, бастіони (переносно — про аргументи) 1e) брова, надбрівна дуга 1f) обід (колеса)

від невживаного кореня зі значенням видовбувати або вигинати; (порівн. גֵּו (H1460) та גּוּף (H1479))