גְּבוּרָה gᵉbûwrâh (H1369)

сила (буквально або переносно); у похідному значенні — доблесть, перемога

1) сила, могутність 1a) сила 1b) могутність, доблесть, хоробрість 1c) могутність, могутні діяння (Бога)

пасивний дієприкметник жіночого роду від того ж кореня, що й גִּבּוֹר (H1368);