אָהַב ʼâhab (H157)

мати прихильність до (сексуальну чи іншу)

1) любити 1a) (Qal) 1a1) людська любов до іншого, включає сімейну та статеву любов 1a2) людський потяг до речей, таких як їжа, питво, сон, мудрість 1a3) людська любов до Бога 1a4) бути другом 1a4a) коханий (дієприкметник) 1a4b) друг (дієприкметник) 1a5) Божа любов до людини 1a5a) до окремих людей 1a5b) до народу Ізраїля 1a5c) до праведності 1b) (Niphal) 1b1) любий (дієприкметник) 1b2) вартий любові (дієприкметник) 1c) (Piel) 1c1) друзі 1c2) коханці (переносно про перелюбників) 2) подобатися

або אָהֵב ; первісний корінь;