דָּכָא dâkâʼ (H1792)

кришитися, розсипатися; перехідно — трощити, побивати (буквально або переносно)

1) трощити, бути розтрощеним, бути сокрушеним, бути зламаним 1a) (Niphal) 1a1) бути розтрощеним 1a2) бути сокрушеним (переносно) 1b) (Piel) трощити 1c) (Pual) 1c1) бути розтрощеним, бути розбитим на шматки 1c2) бути приведеним до сокрушення 1d) (Hithpael) дозволяти собі бути розтрощеним

первісний корінь (порівн. דָּכָה (H1794));