דָנִיֵּאל Dânîyêʼl (H1840)

Даниїл, ім'я двох ізраїльтян

Даниїл = «Бог мій суддя» 1) другий син Давида від Авігеї, кармелитянки 2) четвертий з великих пророків, взятий заручником у перше вигнання до Вавилону; завдяки дару Божому тлумачити сновидіння він став другим за значенням у Вавилонській імперії й лишався на цій посаді до кінця Вавилонської імперії й у Перській імперії. Його пророцтва є ключем до розуміння подій кінця часів. Відзначався чистотою і святістю за свідченням сучасного йому пророка Єзекиїля 2a) також «Валтасар» (H01095 або H01096) 3) священик з роду Ітамара, який скріпив печаткою завіт з Неемією

у Єзекиїля пишеться דָּנִאֵל; від דָּן (H1835) та אֵל (H410); суддя Божий;