דָּרַךְ dârak (H1869)

топтати; у похідному значенні — ходити; також натягувати лук (топчучи його при згинанні)

1) топтати, гнути, вести, крокувати 1a) (Qal) 1a1) топтати, крокувати, виступати 1a2) наступати на, топтати 1a3) топтати (чавильний прес) 1a4) натягувати (згинати) лук 1a5) лучник, ті, що гнуть лук (дієприкметник) 1b) (Hiphil) 1b1) топтати, топтати донизу 1b2) натягувати (згинати ногою) лук 1b3) змушувати йти, вести, вести похід, топтати

первісний корінь;