הֶבֶל hebel (H1892)

порожнеча або марнота; переносно щось скороминуще й незадовільне; часто вживається як прислівник

n m 1) пара, подих 1a) подих, пара 1b) марнота (переносно) adv 2) марно

або (рідко в абсолютному стані) הֲבֵל; від הָבַל (H1891);