אֱוִיל ʼĕvîyl (H191)

(переносно) нерозумний

1) бути нерозумним, нерозумний 1a) (як іменник) 1a1) про того, хто зневажає мудрість 1a2) про того, хто глузує, будучи винним 1a3) про того, хто сварливий 1a4) про того, хто розпусний

від невживаного кореня (у значенні бути розбещеним);