הָיָה hâyâh (H1961)

існувати, тобто бути чи ставати, відбуватися (завжди емфатичне значення, а не проста зв'язка чи допоміжне дієслово)

1) бути, ставати, відбуватися, існувати, траплятися, статися 1a) (Qal) 1a1) ——- 1a1a) траплятися, статися, відбуватися, мати місце, наставати, збуватися 1a1b) наставати, збуватися 1a2) виникати, ставати 1a2a) поставати, з'являтися, приходити 1a2b) ставати 1a2b1) ставати 1a2b2) ставати подібним 1a2b3) бути встановленим, бути заснованим 1a3) бути 1a3a) існувати, бути в наявності 1a3b) перебувати, залишатися, тривати (зі словом місця чи часу) 1a3c) стояти, лежати, бути в, бути при, бути розташованим (зі словом місцевості) 1a3d) супроводжувати, бути з 1b) (Niphal) 1b1) траплятися, наставати, бути зробленим, бути спричиненим 1b2) бути виконаним, бути завершеним, зникнути

первісний корінь (порівн. הָוָא (H1933));