וָזָר vâzâr (H2054)
злочин
ім. ч. р. 1) винний, обтяжений виною, чужий прикм. 2) злочинний, винний
припускають, що від невживаного кореня зі значенням нести провину;
злочин
ім. ч. р. 1) винний, обтяжений виною, чужий прикм. 2) злочинний, винний
припускають, що від невживаного кореня зі значенням нести провину;