זִיקָה zîyqâh (H2131)

власне те, що вискакує, тобто спалах вогню, або палаюча стріла; також (за первісним значенням кореня) пута

1) іскра, метальний снаряд, головешка, палаюча стріла 2) кайдани

(Ісая 50: (жіночий рід); і זִק; або זֵק; від זָנַק (H2187);