אוֹר ʼôwr (H215)

бути (каузативно: робити) світлим, осяйним (буквально і переносно)

1) бути або ставати світлим, сяяти 1a) (Qal) 1a1) ставати світлим (про день) 1a2) сяяти (про сонце) 1a3) ставати яскравим 1b) (Niphal) 1b1) бути освітленим 1b2) ставати освітленим, засвічуватися 1c) (Hiphil) 1c1) давати світло, сяяти (про сонце, місяць і зорі) 1c2) осявати, освітлювати, змушувати сяяти, сяяти 1c3) запалювати, розпалювати (свічку, дрова) 1c4) просвітлювати (про очі, закон його тощо) 1c5) робити сяючим (про обличчя)

первісний корінь;