זֹנוֹת zônôwth (H2185)

блудниці

1) розпусти, блудодіяння 1a) обладунок (уживаний у війні, не санкціонованій Господом) (переносно)

дехто вважає, що походить від זוּן (H2109) або від невживаного кореня, і застосовується до військового спорядження; але, очевидно, є жіночим множинним активним дієприкметником від זָנָה (H2181);