חָטָא châṭâʼ (H2398)

власне, промахнутися повз ціль; звідси (переносно й у загальному значенні) грішити; за висновком - позбавлятися, бракувати, спокутувати, каятися, (каузативно) збивати з дороги, засуджувати

1) грішити, промахнутися, збитися з дороги, помилятися, зазнати провини, поплатитися, очиститися від нечистоти 1a) (Qal) 1a1) промахнутися 1a2) грішити, не досягати мети або шляху правди й обов'язку 1a3) зазнати провини, нести покарання за гріх, поплатитися 1b) (Piel) 1b1) нести втрату 1b2) приносити жертву за гріх 1b3) очищати від гріха 1b4) очищати від нечистоти 1c) (Hiphil) 1c1) промахнутися повз ціль 1c2) спонукати до гріха, змушувати грішити 1c3) навести на провину, засудження або покарання 1d) (Hithpael) 1d1) загубитися, збитися зі шляху 1d2) очищати себе від нечистоти

первісний корінь;