אֹזֶן ʼôzen (H241)

широта, тобто (конкретно) вухо (за його формою в людини)

1) вухо, як частина тіла 2) вухо, як орган слуху 3) (суб'єктивно) відкрити вухо, щоб явити; той, хто отримує божественне одкровення

від אָזַן (H238);