טוֹב ṭôwb (H2896)

добрий (як прикметник) у найширшому значенні; вживається також як іменник, і в чоловічому, і в жіночому роді, в однині і в множині (добрий, добро або добра річ, добра людина, чоловік або жінка; добро, добра або добрі речі, добрі люди), а також як прислівник (добре)

прикм. 1) добрий, приємний, приязний 1a) приємний, приязний (для чуттів) 1b) приємний (для вищої природи) 1c) добрий, відмінний (у своєму роді) 1d) добрий, багатий, цінний в оцінці 1e) добрий, доречний, гідний 1f) кращий (порівняльний ступінь) 1g) радісний, щасливий, процвітаючий (стосовно чуттєвої природи людини) 1h) добре розуміння (стосовно інтелектуальної природи людини) 1i) добрий, лагідний, доброзичливий 1j) добрий, правильний (етично) ім. ч.р. 2) добра річ, благо, добробут 2a) добробут, процвітання, щастя 2b) добрі речі (збірно) 2c) добро, благо 2d) моральне добро ім. ж.р. 3) добробут, благо, добрі речі 3a) добробут, процвітання, щастя 3b) добрі речі (збірно) 3c) щедрість

від טוֹב (H2895);