יָדַע yâdaʻ (H3045)

знати (власне, встановлювати шляхом бачення); вживається в дуже різноманітних значеннях, переносно, буквально, евфемістично та за висновком (включно зі спостереженням, піклуванням, визнанням; а також у каузативному значенні — навчання, призначення, покарання тощо)

1) знати 1a) (Qal) 1a1) знати 1a1a) знати, навчитися знати 1a1b) сприймати 1a1c) сприймати і бачити, виявляти і розрізняти 1a1d) розрізняти, відрізняти 1a1e) знати з досвіду 1a1f) визнавати, приймати, підтверджувати, зізнаватися 1a1g) вважати 1a2) знати, бути знайомим 1a3) знати (людину тілесно) 1a4) вміти, бути вправним у 1a5) мати знання, бути мудрим 1b) (Niphal) 1b1) бути зробленим відомим, бути або стати відомим, бути відкритим 1b2) виявляти себе 1b3) бути сприйнятим 1b4) бути навченим 1c) (Piel) робити відомим, навчати 1d) (Poal) робити відомим, навчати 1e) (Pual) 1e1) бути відомим 1e2) відомий, той, кого знають, знайомий (дієприкметник) 1f) (Hiphil) робити відомим, оголошувати 1g) (Hophal) бути зробленим відомим 1h) (Hithpael) виявляти себе, відкривати себе

первісний корінь;