אָחַר ʼâchar (H309)

зволікати (тобто бути позаду); у похідному значенні — відкладати

1) зволікати, вагатися, баритися, відкладати, залишатися позаду 1a) (Qal) 1a1) зволікати, баритися (інтенсив) 1a2) змушувати когось зволікати, перешкоджати, стримувати 1b) (Piel) зволікати, чекати, залишатися позаду (але не з надією)

первісний корінь;