יָנַח yânach (H3240)

класти, покладати; у похідному значенні — дозволяти залишатися

1) спочивати 1a) (Qal) 1a1) спочивати, оселятися і залишатися 1a2) відпочивати, мати спокій, бути тихим 1b) (Hiphil) 1b1) давати спокій, дарувати відпочинок, заспокоювати 1b2) давати спочити, опускати, ставити (вниз) 1b3) класти або ставити (вниз), покладати, залишати лежати, розміщувати 1b4) дозволяти залишатися, покидати 1b5) залишати, відходити від 1b6) покидати 1b7) дозволяти 1c) (Hophal) 1c1) отримувати спокій, отримувати відпочинок 1c2) бути залишеним, бути розміщеним 1c3) відкрите місце (як іменник)

первісний корінь;