יָשַׁב yâshab (H3427)

власне, сідати (особливо як суддя, в засідці, у спокої); у похідному значенні — мешкати, залишатися; у каузативному значенні — поселяти, одружувати

1) мешкати, залишатися, сидіти, перебувати 1a) (Qal) 1a1) сидіти, сідати 1a2) бути поставленим 1a3) залишатися, перебувати 1a4) мешкати, мати оселю 1b) (Niphal) бути заселеним 1c) (Piel) ставити, поміщати 1d) (Hiphil) 1d1) садовити 1d2) змушувати перебувати, ставити 1d3) поселяти 1d4) робити (міста) заселеними 1d5) одружувати (давати оселю) 1e) (Hophal) 1e1) бути заселеним 1e2) поселяти

первісний корінь;