כְּנַעַן Kᵉnaʻan (H3667)

Ханаан, син Хама; також країна, яку він населяв

Ханаан = «низовина» n pr m 1) четвертий син Хама, родоначальник фінікійців та різних народів, що заселили морське узбережжя Палестини n pr loc 2) земля на захід від Йордану, заселена нащадками Ханаана і згодом завойована ізраїльтянами під проводом Ісуса Навина n m 3) купець, торговець

від כָּנַע (H3665); принижений;