כָּתַת kâthath (H3807)

розтрощувати або сильно вдаряти

1) бити, розбивати биттям, розбивати на шматки, товкти дрібно 1a) (Qal) 1a1) бити або товкти дрібно 1a2) бити, кувати 1b) (Piel) 1b1) бити або товкти дрібно 1b2) бити, кувати 1c) (Pual) бути побитим 1d) (Hiphil) розбивати на шматки, трощити 1e) (Hophal) бути побитим, бути розтрощеним

первісний корінь;