לָבַב lâbab (H3823)

(у доброму значенні) полонити (любов'ю), або (у поганому значенні) позбавити розуму; робити коржі

1) полонити серце, ставати розумним, набувати розуму 1a) (Niphal) набиратися духу, підбадьорюватися, ставати розумним 1b) (Piel) полонити серце, підбадьорювати, змушувати серце битися швидше 2) (Piel) робити коржі, випікати коржі, готувати хліб

первісний корінь; власне, бути огородженим (наче жиром); у похідному значенні (як відіменникове від לֵבָב (H3824)); позбавити серця; також як відіменникове від לָבִיבָה (H3834), тобто