לָטַשׁ lâṭash (H3913)

власне, викувати (лезо), тобто нагострити

1) гострити, кувати, точити 1a) (Qal) 1a1) кувати 1a2) гострити (меч) 1a3) той, хто кує (дієприкметник) 1b) (Pual) бути нагостреним

первісний корінь;