מָהַר mâhar (H4116)

власне, бути рідким або текти легко, тобто, у похідному значенні, поспішати (у доброму чи поганому сенсі); часто вживається (з іншим дієсловом) прислівниково, «швидко»

1)(Qal) поспішати 1a) (Niphal) бути в поспіху, бути стурбованим 1a) поспішний, квапливий, стрімкий 1b) (Piel) 1b1) поспішати, квапитися 1b2) поспішно (вживається як прислівник з іншим дієсловом) 1b3) поспішати, швидко готувати, швидко робити, швидко приносити

первісний корінь;