מַטְאֲטֵא maṭʼăṭêʼ (H4292)

мітла (як та, що прибирає бруд (порівн. англ. 'to dust', тобто прибирати пил))

1) мітла, віник

очевидно, відіменникове утворення від טִיט (H2916);