מְנַחֵם Mᵉnachêm (H4505)

Менахем, ізраїльтянин

Менахем = "утішитель" 1) син Гадія і цар північного царства Ізраїлю; убив узурпатора Шаллума, щоб зійти на престол, і царював десять років; сучасник пророків Осії та Амоса

від נָחַם (H5162); утішитель;