מָצָא mâtsâʼ (H4672)

власне, виходити назустріч, тобто з'являтися чи існувати; перехідно, досягати, тобто знаходити чи здобувати; переносно, траплятися, зустрічати чи бути присутнім

1) знаходити, досягати 1a) (Qal) 1a1) знаходити 1a1a) знаходити, забезпечувати, здобувати, отримувати (шукане) 1a1b) знаходити (втрачене) 1a1c) зустрічати, стикатися 1a1d) знаходити (стан) 1a1e) дізнаватися, вигадувати 1a2) виявляти 1a2a) виявляти 1a2b) помічати 1a2c) здогадуватися 1a3) натрапляти, наштовхуватися 1a3a) випадково зустрічати, стикатися, натрапляти 1a3b) влучати 1a3c) траплятися (з ким-небудь) 1b) (Niphal) 1b1) бути знайденим 1b1a) бути зустрінутим, бути випадково виявленим, бути виявленим 1b1b) з'являтися, бути впізнаним 1b1c) бути виявленим, бути помітним 1b1d) бути здобутим, бути забезпеченим 1b2) бути, бути знайденим 1b2a) бути знайденим у 1b2b) перебувати у володінні 1b2c) бути знайденим у (місці), випадково опинитися 1b2d) залишатися (після війни) 1b2e) бути присутнім 1b2f) виявлятися 1b2g) бути визнаним достатнім, бути достатнім 1c) (Hiphil) 1c1) спричиняти знаходження, досягнення 1c2) спричиняти натрапляння, наштовхування, приходити 1c3) спричиняти зустріч 1c4) приносити (жертву)

первісний корінь;