מִקְדָּשׁ miqdâsh (H4720)

освячена річ або місце, особливо палац, святилище (чи то Єгови, чи то ідолів) або притулок

1) священне місце, святилище, святе місце 1a) святилище 1a1) храму 1a2) скинії 1a3) Єзекіїлевого храму 1a4) Єгови

або מִקְּדָשׁ; (Вихід 15:17), від קָדַשׁ (H6942);