מִשְׂגָּב misgâb (H4869)

захист, висока фортеця (башта), пристановище, Мисгав, місцевість у Моаві

n m 1) високе місце, пристановище, надійна висота, сховище 1a) твердиня 1b) пристановище (Боже) Мисгав = «висота» n pr loc 2) місцевість у Моаві

від שָׂגַב (H7682); власне, скеля (або інше високе чи недоступне місце); абстрактно — висота; переносно — пристановище