נֶבְרְשָׁא nebrᵉshâʼ (H5043)

світло, світильник; у множині (збірно) — світильник (люстра)

1) підставка для світильника, світильник 1a) не семигіллястий світильник храму

(арамейське) від невживаного кореня зі значенням «сяяти»;