נָגַע nâgaʻ (H5060)

власне, торкатися, тобто покласти руку на (з будь-якою метою; евфемістично, лягти з жінкою); у похідному значенні, досягати (переносно, прибувати, набувати); силою, вражати (карати, перемагати, знищувати тощо)

1) торкатися, досягати, вражати 1a) (Qal) 1a1) торкатися 1a2) вражати 1a3) досягати, простягатися до 1a4) бути враженим 1a4a) уражений (дієприкметник) 1b) (Niphal) бути враженим, бути переможеним 1c) (Piel) вражати 1d) (Pual) бути враженим (хворобою) 1e) (Hiphil) спричиняти дотик, досягнення, наближення, прибуття 1e1) спричиняти дотик, прикладати 1e2) досягати, простягатися, доходити, прибувати, приходити 1e3) наближатися (про час) 1e4) спіткати (про долю)

первісний корінь;