נוּחַ nûwach (H5117)

спочивати, тобто оселятися; вживається в дуже широкому спектрі значень, буквальних і переносних, неперехідних, перехідних і каузативних (перебувати, залишатися, опускати, класти, залишати в спокої, віддалятися, утішати тощо)

1) спочивати 1a) (Qal) 1a1) спочивати, оселятися і залишатися 1a2) відпочивати, мати спокій, бути спокійним 1b) (Hiph) 1b1) давати спокій, дарувати відпочинок, заспокоювати 1b2) давати спокій, опускати, ставити 1b3) класти або ставити, відкладати, залишати лежати, розміщувати 1b4) залишати, покидати 1b5) покидати, відходити від 1b6) залишати напризволяще 1b7) дозволяти 1c) (Hoph) 1c1) отримувати спокій, здобувати відпочинок 1c2) бути залишеним, бути поставленим 1c3) відкритий простір (іменник)

первісний корінь;