נָטַשׁ nâṭash (H5203)

власне товкти, тобто бити; у похідному значенні (ніби вибиваючи і тим самим розширюючи) розсіювати; також штовхати геть, вниз, назовні або на (зокрема відкидати, залишати, дозволяти, прощати тощо)

1) залишати, дозволяти, покидати, відкидати, відхиляти, допускати, приєднуватися, розкидати чи розсіювати, бути відпущеним, припинятися, залишати напризволяще, покидати, вільно звисати, кидати додолу, здійснювати набіг, лежати перелогом, впускати, відмовлятися, тягнути 1a) (Qal) 1a1) залишати, не чіпати, лежати перелогом, доручати 1a2) покидати, залишати напризволяще 1a3) дозволяти 1b) (Niphal) 1b1) бути покинутим 1b2) бути ослабленим, бути вільним 1b3) бути відпущеним, розповсюджуватися 1c) (Pual) бути залишеним, бути покинутим

первісний корінь;