אֵמוּן ʼêmûwn (H529)
утверджений, тобто (переносно) вірний; також (абстрактно) вірність
1) вірність, довіра 1a) вірний, надійний (як прикметник)
від אָמַן (H539);
утверджений, тобто (переносно) вірний; також (абстрактно) вірність
1) вірність, довіра 1a) вірний, надійний (як прикметник)
від אָמַן (H539);