אֶמֶת ʼemeth (H571)

стійкість; (переносно) певність, істина, надійність

n f 1) твердість, вірність, істина 1a) певність, надійність 1b) стійкість, тривалість 1c) вірність, надійність 1d) істина 1d1) як сказане 1d2) щодо свідчення та суду 1d3) щодо божественного настановлення 1d4) істина як сукупність етичного чи релігійного знання 1d5) істинне вчення присл. 2) істинно, справді

стягнена форма від אָמַן (H539);