אֵפוֹ ʼêphôw (H645)

власне, вказівна частка, тут; але вживається щодо часу — тепер або тоді

1) тоді, тепер, отже 1a) (хто) тоді, (що) тоді (із питальним) 1b) тоді (з наказовим способом — тобто, знай же) 1c) якщо...то (з прислівником)

або אֵפוֹא; від פֹּה (H6311);