צָבָה tsâbâh (H6638)

накопичувати(ся), тобто набрякати; особливо шикувати військо проти (когось)

1) набрякати, здійматися 1a) (Qal) набрякати (про живіт перелюбниці) 1b) (Hiphil) спричиняти набрякання (про живіт перелюбниці)

первісний корінь;