צָמַת tsâmath (H6789)

викорінювати (буквально або переносно)

1) покласти край, відсікти, знищити, винищити, викоренити 1a) (Qal) покласти край, завершити 1b) (Niphal) бути закінченим, бути знищеним, бути винищеним 1c) (Piel) покласти край 1d) (Pilel) бути винищеним, бути знищеним 1e) (Hiphil) винищити, знищити

первісний корінь;