שָׁגָה shâgâh (H7686)

блукати (каузативно: вводити в оману), зазвичай переносно — помилятися, особливо (морально) грішити; у ширшому значенні (через ідею сп'яніння) — хитатися, переносно — бути в захваті

1) блукати, збиватися з дороги, помилятися 1a)(Qal) 1a1) помилятися, блукати 1a2) хитатися, метатися, кружляти, качатися, бути п'яним, помилятися (у сп'янінні) 1a3) збиватися з дороги (морально) 1a4) грішити через незнання чи необачність, помилятися (ненавмисно) 1b) (Hiphil) 1b1) вводити в оману 1b2) вводити в оману, збивати з пантелику (розумово) 1b3) вводити в оману (морально)

первісний корінь;