שָׁמַט shâmaṭ (H8058)

кидати додолу; спочатку — штовхати; переносно — залишати, припиняти, прощати (борг)

1) звільняти, дозволяти впасти, послабити, дати спокій або впасти 1a) (Qal) дозволяти впасти або опускатися 1b) (Niphal) бути кинутим додолу, бути поваленим 1c) (Hiphil) 1c1) спричиняти падіння 1c2) звільняти, дозволяти впасти

первісний корінь;