שָׂרַף sâraph (H8313)

горіти, тобто (каузативно) підпалювати

1) горіти 1a) (Qal) горіти 1b) (Niphal) бути спаленим 1c) (Piel) той, хто палить; палаючий (дієприкметник) 1d) (Pual) бути спаленим дощенту, бути спаленим

первісний корінь;