תּוֹעֵבַה tôwʻêbah (H8441)

власне, щось огидне (морально), тобто (як іменник) відраза; особливо ідолопоклонство або (конкретно) ідол

1) огидна річ, гидота, мерзота 1a) у ритуальному значенні (про нечисту їжу, ідолів, змішані шлюби) 1b) в етичному значенні (про нечестя тощо)

або תֹּעֵבַה; жіночий активний дієприкметник від תַּעָב (H8581);